патріархат
патріарха́т
(від грец. πατήρ – батько і αρχή – початок, влада)
останній період в історії первіснообщинного ладу, що заступив матріархат і передував класовому суспільству. Характеризувався веденням родоводу по батьківській лінії, пануючою роллю чоловіка в господарстві, суспільстві, сім’ї. За П. почався розклад первіснообщинного ладу, формування відносин класового суспільства, виникнення держави.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патріархат — патріарха́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- патріархат — -у, ч. 1》 Останній період первіснообщинного родового ладу, що заступив матріархат і характеризувався пануванням чоловіка в господарстві і в суспільних відносинах. 2》 Християнська церква на чолі з патріархом (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- патріархат — ПАТРІАРХА́Т, у, ч. 1. Останній період первіснообщинного родового ладу, що заступив матріархат і характеризувався пануванням чоловіка в господарстві і в суспільних відносинах. Словник української мови у 20 томах
- патріархат — Родова суспільна організація з домінуючою роллю чоловіка. Універсальний словник-енциклопедія
- патріархат — ПАТРІАРХА́Т, у, ч. Останній період первісно-общинного родового ладу, що заступив матріархат і характеризувався пануванням чоловіка в господарстві і в суспільних відносинах. Словник української мови в 11 томах