патріархат

ПАТРІАРХА́Т, у, ч. Останній період первісно-общинного родового ладу, що заступив матріархат і характеризувався пануванням чоловіка в господарстві і в суспільних відносинах.

В процесі розвитку скотарського господарства відбувся перехід від материнського роду (матріархату) до батьківського роду (патріархату) (Іст. УРСР, І, 1953, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патріархат — патріарха́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. патріархат — -у, ч. 1》 Останній період первіснообщинного родового ладу, що заступив матріархат і характеризувався пануванням чоловіка в господарстві і в суспільних відносинах. 2》 Християнська церква на чолі з патріархом (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. патріархат — ПАТРІАРХА́Т, у, ч. 1. Останній період первіснообщинного родового ладу, що заступив матріархат і характеризувався пануванням чоловіка в господарстві і в суспільних відносинах. Словник української мови у 20 томах
  4. патріархат — патріарха́т (від грец. πατήρ – батько і αρχή – початок, влада) останній період в історії первіснообщинного ладу, що заступив матріархат і передував класовому суспільству. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. патріархат — Родова суспільна організація з домінуючою роллю чоловіка. Універсальний словник-енциклопедія