патріархат
ПАТРІАРХА́Т, у, ч.
1. Останній період первіснообщинного родового ладу, що заступив матріархат і характеризувався пануванням чоловіка в господарстві і в суспільних відносинах.
У процесі розвитку скотарського господарства відбувся перехід від материнського роду (матріархату) до батьківського роду (патріархату) (з наук. літ.).
2. Те саме, що патріа́рхія.
Коли незалежна церква буде визнана як рівноправна, не буде необхідності мати в Україні дві автокефальні церкви, а буде одна – законна. Вона називатиметься Українською православною церквою або Київським патріархатом (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- патріархат — патріарха́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- патріархат — -у, ч. 1》 Останній період первіснообщинного родового ладу, що заступив матріархат і характеризувався пануванням чоловіка в господарстві і в суспільних відносинах. 2》 Християнська церква на чолі з патріархом (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- патріархат — патріарха́т (від грец. πατήρ – батько і αρχή – початок, влада) останній період в історії первіснообщинного ладу, що заступив матріархат і передував класовому суспільству. Словник іншомовних слів Мельничука
- патріархат — Родова суспільна організація з домінуючою роллю чоловіка. Універсальний словник-енциклопедія
- патріархат — ПАТРІАРХА́Т, у, ч. Останній період первісно-общинного родового ладу, що заступив матріархат і характеризувався пануванням чоловіка в господарстві і в суспільних відносинах. Словник української мови в 11 томах