плейстоцен
плейстоце́н, плейстоце́нова епо́ха
(від грец. πλείστος – найбільший і ...цен)
перша епоха антропогену.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плейстоцен — -у, ч. Рання епоха антропогенового періоду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плейстоцен — ПЛЕЙСТОЦЕ́Н, у, ч., геол. Перший відділ, що відповідає найдовшій епосі антропогенового (четвертинного) періоду геологічної історії Землі. Кліматичні умови протягом верхнього плейстоцену були суворими, з максимумом похолодання на відрізку 17-20 тис. років тому (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- плейстоцен — Рання епоха четвертинного періоду, що характеризується розвитком материкових зледенінь; див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія