1. Великий тлумачний словник сучасної мови

плейстоцен

плейстоце́н

-у, ч.

Рання епоха антропогенового періоду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плейстоцен — ПЛЕЙСТОЦЕ́Н, у, ч., геол. Перший відділ, що відповідає найдовшій епосі антропогенового (четвертинного) періоду геологічної історії Землі. Кліматичні умови протягом верхнього плейстоцену були суворими, з максимумом похолодання на відрізку 17-20 тис. років тому (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. плейстоцен — плейстоце́н, плейстоце́нова епо́ха (від грец. πλείστος – найбільший і ...цен) перша епоха антропогену. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. плейстоцен — Рання епоха четвертинного періоду, що характеризується розвитком материкових зледенінь; див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія