поліхромія

поліхромі́я

(від полі... і ...хромія)

1. Багатобарвність мистецьких творів – скульптурних, архітектурних, ужиткових.

2. Друкування кількома фарбами.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліхромія — поліхромі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поліхромія — ПОЛІХРОМІ́Я, ї, ж., спец. Багатобарвність творів образотворчого мистецтва. Характерною особливістю тогочасних [III ст. до н. е. і перших століть н. е.] пам’яток є поліхромія, тобто тенденція до створення яскравих, пишнобарвних поєднань (Наука.. Словник української мови в 11 томах
  3. поліхромія — ПОЛІХРОМІ́Я, ї, ж., спец. Багатобарвність творів образотворчого мистецтва. Характерною особливістю тогочасних [III ст. до н. е. і перших століть н. е.] пам'яток є поліхромія, тобто тенденція до створення яскравих, пишнобарвних поєднань (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
  4. поліхромія — (грец.) Багатоколірність, яка була притаманна більшості творів мистецтва всіх часів і народів. Архітектура і монументальне мистецтво
  5. поліхромія — -ї, ж. Багатобарвність творів образотворчого мистецтва. || Багатобарвне фарбування. Великий тлумачний словник сучасної мови