поліхромія
ПОЛІХРОМІ́Я, ї, ж., спец. Багатобарвність творів образотворчого мистецтва.
Характерною особливістю тогочасних [III ст. до н. е. і перших століть н. е.] пам’яток є поліхромія, тобто тенденція до створення яскравих, пишнобарвних поєднань (Наука.., 8, 1968, 21);
// Багатобарвне фарбування.
Найпростішим засобом рішення вікон при відсутності наличників або завершення вікна є поліхромія (Жилий буд. колгоспника, 1956, 162);
Вікна [східноукраїнського житла] здебільшого мали віконниці, оздоблені різьбою і поліхромією (Нар. тв. та етн., 1, 1965, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поліхромія — -ї, ж. Багатобарвність творів образотворчого мистецтва. || Багатобарвне фарбування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поліхромія — поліхромі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- поліхромія — ПОЛІХРОМІ́Я, ї, ж., спец. Багатобарвність творів образотворчого мистецтва. Характерною особливістю тогочасних [III ст. до н. е. і перших століть н. е.] пам'яток є поліхромія, тобто тенденція до створення яскравих, пишнобарвних поєднань (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
- поліхромія — поліхромі́я (від полі... і ...хромія) 1. Багатобарвність мистецьких творів – скульптурних, архітектурних, ужиткових. 2. Друкування кількома фарбами. Словник іншомовних слів Мельничука
- поліхромія — (грец.) Багатоколірність, яка була притаманна більшості творів мистецтва всіх часів і народів. Архітектура і монументальне мистецтво