1. Словник іншомовних слів Мельничука

просопопея

просопопе́я

(грец. προσωποπιϊα)

уособлення, втілення; стилістичний зворот, у якому предмет наділяють властивостями, що йому реально не властиві (напр., «Лозина Дубові сказала...»).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просопопея — -ї, ж. Уособлення, втілення; стилістичний зворот, у якому предмет наділяють властивостями, що йому реально не властиві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. просопопея — ПРОСОПОПЕ́Я, и, ж., лінгв., літ. Стилістичний зворот, який полягає в тому, що предмету приписується дія чи стан властиві істоті, зокрема людині, напр.: “Листьчки з вітром жартуючи, шептались” (Л. Глібов). Просопопея в сучасних дослідженнях визнається різновидом метафори (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах