просопопея
просопопе́я
-ї, ж.
Уособлення, втілення; стилістичний зворот, у якому предмет наділяють властивостями, що йому реально не властиві.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- просопопея — ПРОСОПОПЕ́Я, и, ж., лінгв., літ. Стилістичний зворот, який полягає в тому, що предмету приписується дія чи стан властиві істоті, зокрема людині, напр.: “Листьчки з вітром жартуючи, шептались” (Л. Глібов). Просопопея в сучасних дослідженнях визнається різновидом метафори (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- просопопея — просопопе́я (грец. προσωποπιϊα) уособлення, втілення; стилістичний зворот, у якому предмет наділяють властивостями, що йому реально не властиві (напр., «Лозина Дубові сказала...»). Словник іншомовних слів Мельничука