1. Словник іншомовних слів Мельничука

психічний

психі́чний

(грец. ψυχικός)

той, що належить до психіки.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. психічний — психі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. психічний — ПСИХІЧНИЙ – ПСИХОЛОГІЧНИЙ – ПСИХОЛОГІСТИЧНИЙ – ПСИХІАТРИЧНИЙ Психічний. Який стосується психіки: психічні процеси, психічний закон, психічна властивість, психічний стан, психічний розлад, психічний хворий. Психологічний. Літературне слововживання
  3. психічний — (стан) душевний; (світ) внутрішній, духовий, сов. духовний. Словник синонімів Караванського
  4. психічний — -а, -е. 1》 Прикм. до психіка. || Який стосується психіки. || Пов'язаний з внутрішнім світом людини, її настроєм, почуттями тощо; душевний. || Пов'язаний із порушенням психіки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. психічний — ПСИХІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пси́хіка. Об'єктом дослідження визначного фізіолога [І. П. Павлова] та його школи була психічна діяльність (з наук.-попул. літ.); Наші розумові засоби підлягають .. психічним законам .. асоціації образів і ідей (І. Словник української мови у 20 томах
  6. психічний — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. психічний — Психі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)