психічний

ПСИХІЧНИЙ – ПСИХОЛОГІЧНИЙ – ПСИХОЛОГІСТИЧНИЙ – ПСИХІАТРИЧНИЙ

Психічний. Який стосується психіки: психічні процеси, психічний закон, психічна властивість, психічний стан, психічний розлад, психічний хворий.

Психологічний. 1. Який стосується психології: психологічна характеристика людини, психологічний тест, психологічна наука. 2. Пов’язаний з психологічною діяльністю людини: психологічний феномен, психологічний злам, психологічні особливості, психологічний коментар.

Психологістичний. Який стосується психологізму і психологіста: психологістичний підхід до пояснення явищ.

Психіатричний. Який стосується психіатрії – розділу медицини, що вивчає психічні хвороби; призначений для лікування психічних хвороб: психіатрична практика, психіатричне відділення лікарні.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. психічний — психі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. психічний — (стан) душевний; (світ) внутрішній, духовий, сов. духовний. Словник синонімів Караванського
  3. психічний — -а, -е. 1》 Прикм. до психіка. || Який стосується психіки. || Пов'язаний з внутрішнім світом людини, її настроєм, почуттями тощо; душевний. || Пов'язаний із порушенням психіки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. психічний — ПСИХІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до пси́хіка. Об'єктом дослідження визначного фізіолога [І. П. Павлова] та його школи була психічна діяльність (з наук.-попул. літ.); Наші розумові засоби підлягають .. психічним законам .. асоціації образів і ідей (І. Словник української мови у 20 томах
  5. психічний — психі́чний (грец. ψυχικός) той, що належить до психіки. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. психічний — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (психічнохвора людина), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. психічний — Психі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)