птах

ПТАХ – ПТИЦЯ – ПТАХА

Птах, -а. Хребетна тварина, яка має тіло, вкрите пір’ям, дзьоб і крила. Загальновживане. Часто використовується в сполученні з прикладками, що означають видові назви цих тварин, у термінологічних сполученнях, які означають їх типи: дятел-птах, птах-дереволюб, птах-підранок, птахи-моногами, водоплавні птахи, співучі птахи, свійські птахи (як клас), хижі птахи. Переносно: срібний птах (про літак). У скл. сл.: птахопереробний, птахофабрика.

Птиця, -і, ор. -ею. Те саме, що птах. Уживається переважно в побутовому мовленні, художній літературі, фольклорі тощо: свійська птиця (в узагальнено-збірному значенні), бита птиця (як продукт харчування), жар-птиця, вісниця-птиця, птиця-сніговиця. Ця весна так затривожила мене, ніби я була перелітною птицею й мусіла летіти кудись за море (М.Хвильовий); У долині при криниці, При зеленому кленку Посідали молодиці, наче птиці на току (Г.Чубач). Переносно: сталева птиця (про літак), велика птиця (про людину).

Птаха, розм. Те саме, що птах.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

птах — птах іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
птах — Птиця; (невмирущий) міт. Фенікс; (залізний) ІД. літак; (хто) ІР. тип, проява, екземпляр; пташечка, пташка, пташок, птаха, пташина, зб. пташня, птаство Словник синонімів Караванського
птах — I птаха, ч. 1》 Хребетна тварина, яка має тіло, вкрите пір'ям, дзьоб і замість передніх кінцівок – крила. || перен. Те, що нагадує цю істоту зовнішнім виглядом або якимись якостями (про літак, хмару і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
птах — Птаха (жін. рід.) Словник чужослів Павло Штепа
птах — ПТАХ, пта́ха, ч. 1. Хребетна тварина, яка має тіло, вкрите пір'ям, дзьоб і замість передніх кінцівок крила. Мовчки вирвав він перо Птахові з хвоста й, за шапку Гостроверху застромивши, Далі він собі подався (Леся Українка); Йде весна, весна співуча... Словник української мови у 20 томах
птах — птах: ◊ птах небе́сний вул. вуличник, розбишака, кримінальник (ст)|| = бетяр Лексикон львівський: поважно і на жарт
птах — би́тися як (мов, на́че і т. ін.) птах у клі́тці, нар.-поет. Жити в скрутних матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. ін. — Жайсак б’ється наче птах у клітці, а цей нахаба на ньому багатітиме! (З. Тулуб). Фразеологічний словник української мови
птах — ОСО́БА (людина, що посідає певне, перев. високе, становище у суспільстві, колективі і т. ін.), ПО́СТАТЬ, ПЕРСО́НА, ФІГУ́РА, ШИ́ШКА ірон., КИТ розм., ЦАБЕ́ ірон., ПТАХ ірон., ПТИ́ЦЯ ірон., ЦЯ́ЦЯ ірон., ЧИН уроч., заст., ВА́ЖНИЦЯ розм. рідше. Словник синонімів української мови
птах — Птах, птаха́; птахи́, -хі́в і пта́ха, -хи, -сі; пта́хи, птах Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
птах — Птах, -ха м. и птаха, -хи, ж. Птица. Ном. № 10849. Вилітайте, сірі птахи! Шевч. 59. ум. пташок. Прилетів пташок — золоті крильця. Чуб. V. 885. Словник української мови Грінченка