революціонер
революціоне́р
(франц. revolutionnaire)
1. Активний учасник революційного руху, діяч революції.
2. Той, хто здійснює переворот у тій чи іншій галузі знання, в техніці, мистецтві тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- революціонер — революціоне́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- революціонер — див. непокірний Словник синонімів Вусика
- революціонер — -а, ч. 1》 Переконаний діяч революції, учасник революційного руху. 2》 перен. Той, хто робить переворот, відкриває нові шляхи розвитку в якій-небудь галузі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- революціонер — РЕВОЛЮЦІОНЕ́Р, а, ч. 1. Переконаний діяч революції, учасник революційного руху. Поет [І. Франко] упластичнює, за його висловом, працю каменярів-революціонерів, викликаючи в уяві зорові, фізично відчутні картини (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- революціонер — Революціоне́р, -ра; -не́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- революціонер — РЕВОЛЮЦІОНЕ́Р, а, ч. 1. Переконаний діяч революції, учасник революційного руху. Ленін втілив у собі найвидатніші риси пролетарського революціонера: могутній розум, усе долаючу волю, священну ненависть до рабства і гноблення, революційну пристрасть... Словник української мови в 11 томах