1. Словник іншомовних слів Мельничука

рескрипт

рескри́пт

(лат. rescriptum, від rescribo – відповідаю у письмовій формі)

1. У Стародавньому Римі письмова відповідь імператора на подане йому для розв’язання питання, що мала силу закону.

2. У феодальних і буржуазних державах опублікований для загального відома акт монарха на ім’я певної службової особи з покладенням на неї тих чи інших доручень, висловленням подяки, оголошенням про нагороду тощо.

3. У Західній Європі акт монарха в деяких справах, що потребують його затвердження (напр., у випадках усиновлення).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рескрипт — Рескри́пт: — наказ, указ, декларація [47] — розпорядження вищої влади [44-2;53] — розпорядження вищої влади; письмова відповідь [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. рескрипт — рескри́пт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. рескрипт — -у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – письмова відповідь імператора на подане йому для розв'язання питання, що мала силу закону. 2》 У дореволюційній Росії... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рескрипт — Лист, посвідка Словник чужослів Павло Штепа
  5. рескрипт — РЕСКРИ́ПТ, у, ч. 1. У Росії до 1917 р. – доведений до загального відома лист царя на ім'я певної службової особи з покладенням на неї тих чи інших доручень, з висловленням подяки, оголошенням про нагороду і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. рескрипт — Рескри́пт, -ту, в -ті; -ри́пти, -птів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рескрипт — РЕСКРИ́ПТ, у, ч. 1. У дореволюційній Росії — доведений до загального відома лист царя на ім’я певної службової особи з покладенням на неї тих чи інших доручень, з висловленням подяки, оголошенням про нагороду і т. ін. Словник української мови в 11 томах