рескрипт

Рескри́пт:

— наказ, указ, декларація [47]

— розпорядження вищої влади [44-2;53]

— розпорядження вищої влади; письмова відповідь [44-1]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рескрипт — рескри́пт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рескрипт — -у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – письмова відповідь імператора на подане йому для розв'язання питання, що мала силу закону. 2》 У дореволюційній Росії... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рескрипт — Лист, посвідка Словник чужослів Павло Штепа
  4. рескрипт — РЕСКРИ́ПТ, у, ч. 1. У Росії до 1917 р. – доведений до загального відома лист царя на ім'я певної службової особи з покладенням на неї тих чи інших доручень, з висловленням подяки, оголошенням про нагороду і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. рескрипт — рескри́пт (лат. rescriptum, від rescribo – відповідаю у письмовій формі) 1. У Стародавньому Римі письмова відповідь імператора на подане йому для розв’язання питання, що мала силу закону. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. рескрипт — Рескри́пт, -ту, в -ті; -ри́пти, -птів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рескрипт — РЕСКРИ́ПТ, у, ч. 1. У дореволюційній Росії — доведений до загального відома лист царя на ім’я певної службової особи з покладенням на неї тих чи інших доручень, з висловленням подяки, оголошенням про нагороду і т. ін. Словник української мови в 11 томах