рескрипт
Рескри́пт:
— наказ, указ, декларація [47]
— розпорядження вищої влади [44-2;53]
— розпорядження вищої влади; письмова відповідь [44-1]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рескрипт — рескри́пт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- рескрипт — -у, ч. 1》 У Стародавньому Римі – письмова відповідь імператора на подане йому для розв'язання питання, що мала силу закону. 2》 У дореволюційній Росії... Великий тлумачний словник сучасної мови
- рескрипт — Лист, посвідка Словник чужослів Павло Штепа
- рескрипт — РЕСКРИ́ПТ, у, ч. 1. У Росії до 1917 р. – доведений до загального відома лист царя на ім'я певної службової особи з покладенням на неї тих чи інших доручень, з висловленням подяки, оголошенням про нагороду і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- рескрипт — рескри́пт (лат. rescriptum, від rescribo – відповідаю у письмовій формі) 1. У Стародавньому Римі письмова відповідь імператора на подане йому для розв’язання питання, що мала силу закону. Словник іншомовних слів Мельничука
- рескрипт — Рескри́пт, -ту, в -ті; -ри́пти, -птів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рескрипт — РЕСКРИ́ПТ, у, ч. 1. У дореволюційній Росії — доведений до загального відома лист царя на ім’я певної службової особи з покладенням на неї тих чи інших доручень, з висловленням подяки, оголошенням про нагороду і т. ін. Словник української мови в 11 томах