рескрипт

рескри́пт

-у, ч.

1》 У Стародавньому Римі – письмова відповідь імператора на подане йому для розв'язання питання, що мала силу закону.

2》 У дореволюційній Росії – доведений до загального відома лист царя на ім'я певної службової особи з покладенням на неї тих чи інших доручень, з висловленням подяки, оголошенням про нагороду і т. ін.

3》 У Західній Європі – акт монарха в деяких справах, що потребують його затвердження.

4》 Особлива форма опублікованого листа монарха до посадової особи, підданому з дорученням, вираженням подяки тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рескрипт — Рескри́пт: — наказ, указ, декларація [47] — розпорядження вищої влади [44-2;53] — розпорядження вищої влади; письмова відповідь [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. рескрипт — рескри́пт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. рескрипт — Лист, посвідка Словник чужослів Павло Штепа
  4. рескрипт — РЕСКРИ́ПТ, у, ч. 1. У Росії до 1917 р. – доведений до загального відома лист царя на ім'я певної службової особи з покладенням на неї тих чи інших доручень, з висловленням подяки, оголошенням про нагороду і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. рескрипт — рескри́пт (лат. rescriptum, від rescribo – відповідаю у письмовій формі) 1. У Стародавньому Римі письмова відповідь імператора на подане йому для розв’язання питання, що мала силу закону. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. рескрипт — Рескри́пт, -ту, в -ті; -ри́пти, -птів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рескрипт — РЕСКРИ́ПТ, у, ч. 1. У дореволюційній Росії — доведений до загального відома лист царя на ім’я певної службової особи з покладенням на неї тих чи інших доручень, з висловленням подяки, оголошенням про нагороду і т. ін. Словник української мови в 11 томах