реставратор

реставра́тор

(від лат. restauro – відновлюю)

1. Спеціаліст по реставрації.

2. Реакціонер, прибічник відновлення поваленого революцією суспільного ладу.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реставратор — Реставра́тор: — господар ресторану (реставрації) [22] — господар ресторану [V] Словник з творів Івана Франка
  2. реставратор — реставра́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. реставратор — [реистаўратор] -ра, м. (на) -ров'і/ -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  4. реставратор — -а, ч. 1》 Фахівець із реставрації (у 1 знач.). 2》 Прихильник реставрації (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. реставратор — РЕСТАВРА́ТОР, а, ч. 1. Фахівець із реставрації (у 1 знач.). Потьмянілі від часу монети ретельно очистив реставратор, і працівники музею приступили до їх вивчення (з газ. Словник української мови у 20 томах
  6. реставратор — Реставра́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. реставратор — РЕСТАВРА́ТОР, а, ч. 1. Фахівець з реставрації (у 1 знач.). Потьмянілі від часу монети ретельно очистив реставратор, і працівники музею приступили до їх вивчення (Веч. Київ... Словник української мови в 11 томах