1. Словник української мови в 11 томах

реставратор

РЕСТАВРА́ТОР, а, ч.

1. Фахівець з реставрації (у 1 знач.).

Потьмянілі від часу монети ретельно очистив реставратор, і працівники музею приступили до їх вивчення (Веч. Київ, 2.I 1961, 3);

Реставратори намагаються відновити авторський лак, а якщо це неможливо, покривають картину новим (Наука.., 8, 1965, 56);

Один з ранніх малюнків Т. Г. Шевченка — «Жіноча голівка» (1830 р.) вийшов з рук реставраторів таким, що здається, ніби його намальовано зовсім недавно (Мист., 2, 1956, 38).

2. Прихильник реставрації (у 2 знач.).

Комуністична партія України.. активно виступала проти троцькізму і правих реставраторів капіталізму (Розв. науки.., 1957, 18);

Замовкнув Арсенал. У ворогів тріумф. Дорого далася їм перемога, і ще дорожче заплатять реставратори історії за своє короткочасне торжество (Довж., І, 1958, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реставратор — Реставра́тор: — господар ресторану (реставрації) [22] — господар ресторану [V] Словник з творів Івана Франка
  2. реставратор — реставра́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. реставратор — [реистаўратор] -ра, м. (на) -ров'і/ -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  4. реставратор — -а, ч. 1》 Фахівець із реставрації (у 1 знач.). 2》 Прихильник реставрації (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. реставратор — РЕСТАВРА́ТОР, а, ч. 1. Фахівець із реставрації (у 1 знач.). Потьмянілі від часу монети ретельно очистив реставратор, і працівники музею приступили до їх вивчення (з газ. Словник української мови у 20 томах
  6. реставратор — реставра́тор (від лат. restauro – відновлюю) 1. Спеціаліст по реставрації. 2. Реакціонер, прибічник відновлення поваленого революцією суспільного ладу. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. реставратор — Реставра́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)