реформізм
реформі́зм
опортуністична, правосоціалістична течія в робітничому русі, яка заперечує необхідність класової боротьби, соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, проповідує співробітництво класів, намагаючись підмінити революційні дії вимогами дрібних реформ, що не зачіпають основ капіталістичного ладу. Виник у 19 ст. Соціальна база Р. – дрібна буржуазія, робітнича аристократія, профспілкова бюрократія. Головним представником Р. на сучасному етапі є права соціал-демократія, об’єднана в Соціалістичний Інтернаціонал (1951 p.). Офіційна доктрина сучасного Р., яка протиставляється науковому комунізму, – «демократичний соціалізм». Зростання могутності світової системи соціалізму, успіхи міжнародного революційного руху, активна боротьба комуністичних і робітничих партій сприяють звільненню з-під впливу Р. тих трудящих, які ще перебувають під його впливом.
Значення в інших словниках
- реформізм — реформі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- реформізм — [реифоурм’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
- реформізм — -у, ч., політ. Політична течія, що замінює революційну боротьбу політикою соціальних реформ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реформізм — РЕФОРМІ́ЗМ, у, ч. Політична течія, рух, що ставить своїм завданням здійснення соціальних змін шляхом реформ. Словник української мови у 20 томах
- реформізм — Концепція стратегії й тактики політичної діяльності, а також ідеологічний напрямок у робітничому русі; відкидав революційні методи боротьби за соціалізм на користь поступових реформ, гарантуючи охорону інтересів працюючих верств... Універсальний словник-енциклопедія
- реформізм — Реформі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- реформізм — РЕФОРМІ́ЗМ, у, ч., політ. Опортуністична, ворожа марксизмові течія у робітничому русі, що відкидає революційну класову боротьбу, соціалістичну революцію, обстоюючи дрібні реформи, які не зачіпають основ капіталістичного ладу. Словник української мови в 11 томах