реформізм
реформі́зм
-у, ч., політ.
Політична течія, що замінює революційну боротьбу політикою соціальних реформ.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реформізм — реформі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- реформізм — [реифоурм’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
- реформізм — РЕФОРМІ́ЗМ, у, ч. Політична течія, рух, що ставить своїм завданням здійснення соціальних змін шляхом реформ. Словник української мови у 20 томах
- реформізм — реформі́зм опортуністична, правосоціалістична течія в робітничому русі, яка заперечує необхідність класової боротьби, соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, проповідує співробітництво класів... Словник іншомовних слів Мельничука
- реформізм — Концепція стратегії й тактики політичної діяльності, а також ідеологічний напрямок у робітничому русі; відкидав революційні методи боротьби за соціалізм на користь поступових реформ, гарантуючи охорону інтересів працюючих верств... Універсальний словник-енциклопедія
- реформізм — Реформі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- реформізм — РЕФОРМІ́ЗМ, у, ч., політ. Опортуністична, ворожа марксизмові течія у робітничому русі, що відкидає революційну класову боротьбу, соціалістичну революцію, обстоюючи дрібні реформи, які не зачіпають основ капіталістичного ладу. Словник української мови в 11 томах