реформізм

реформі́зм

-у, ч., політ.

Політична течія, що замінює революційну боротьбу політикою соціальних реформ.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реформізм — реформі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. реформізм — [реифоурм’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  3. реформізм — РЕФОРМІ́ЗМ, у, ч. Політична течія, рух, що ставить своїм завданням здійснення соціальних змін шляхом реформ. Словник української мови у 20 томах
  4. реформізм — реформі́зм опортуністична, правосоціалістична течія в робітничому русі, яка заперечує необхідність класової боротьби, соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, проповідує співробітництво класів... Словник іншомовних слів Мельничука
  5. реформізм — Концепція стратегії й тактики політичної діяльності, а також ідеологічний напрямок у робітничому русі; відкидав революційні методи боротьби за соціалізм на користь поступових реформ, гарантуючи охорону інтересів працюючих верств... Універсальний словник-енциклопедія
  6. реформізм — Реформі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. реформізм — РЕФОРМІ́ЗМ, у, ч., політ. Опортуністична, ворожа марксизмові течія у робітничому русі, що відкидає революційну класову боротьбу, соціалістичну революцію, обстоюючи дрібні реформи, які не зачіпають основ капіталістичного ладу. Словник української мови в 11 томах