рубрика
ру́брика
(лат. rubrica – заголовок закону, від ruber – червоний)
1. Заголовок розділу (в газеті, журналі тощо).
2. Розділ, підрозділ чого-небудь, графа.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рубрика — Рубрика (401) (rubryka) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
- рубрика — ру́брика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рубрика — (в газеті) заголовок, розділ; (у реєстрі) графа; ФР. назва. Словник синонімів Караванського
- рубрика — [рубриека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
- рубрика — -и, ж. 1》 Розділ у газеті, журналі і т. ін. або відділ у радіо- і телепередачах. 2》 Назва розділу, підрозділу, графи взагалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рубрика — Підрозділ Словник чужослів Павло Штепа
- рубрика — РУ́БРИКА, и, ж. 1. Розділ у газеті, журналі і т. ін. або відділ у радіо- і телепередачах. Тільки писатиму не щомісяця, а може, на два місяці раз, бо .. Словник української мови у 20 томах
- рубрика — Ру́брика, -ки, -ці; -рики, -рик Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рубрика — РУ́БРИКА, и, ж. 1. Розділ у газеті, журналі і т. ін. або відділ у радіо— і телепередачах. Тільки писатиму не щомісяця, а може, на два місяці раз, бо.. журнал той не має постійної рубрики критичної (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- рубрика — рос. рубрика 1. Заголовок, передній розділ у часопису, газеті. 2. Розділ, підрозділ, переднє узагальнене слово чого-небудь. Eкономічна енциклопедія