1. Орфоепічний словник української мови

рубрика

ру́брика

[рубриека]

-кие, д. і м. -иец'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рубрика — Рубрика (401) (rubryka) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
  2. рубрика — ру́брика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. рубрика — (в газеті) заголовок, розділ; (у реєстрі) графа; ФР. назва. Словник синонімів Караванського
  4. рубрика — -и, ж. 1》 Розділ у газеті, журналі і т. ін. або відділ у радіо- і телепередачах. 2》 Назва розділу, підрозділу, графи взагалі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рубрика — Підрозділ Словник чужослів Павло Штепа
  6. рубрика — РУ́БРИКА, и, ж. 1. Розділ у газеті, журналі і т. ін. або відділ у радіо- і телепередачах. Тільки писатиму не щомісяця, а може, на два місяці раз, бо .. Словник української мови у 20 томах
  7. рубрика — ру́брика (лат. rubrica – заголовок закону, від ruber – червоний) 1. Заголовок розділу (в газеті, журналі тощо). 2. Розділ, підрозділ чого-небудь, графа. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. рубрика — Ру́брика, -ки, -ці; -рики, -рик Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. рубрика — РУ́БРИКА, и, ж. 1. Розділ у газеті, журналі і т. ін. або відділ у радіо— і телепередачах. Тільки писатиму не щомісяця, а може, на два місяці раз, бо.. журнал той не має постійної рубрики критичної (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. рубрика — рос. рубрика 1. Заголовок, передній розділ у часопису, газеті. 2. Розділ, підрозділ, переднє узагальнене слово чого-небудь. Eкономічна енциклопедія