серпантин
серпанти́н
(франц. serpentin, від serpent – змія)
клубочки довгих вузьких різнокольорових паперових стрічок, використовуваних на маскарадах, карнавалах.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- серпантин — серпанти́н іменник чоловічого роду стрічка Орфографічний словник української мови
- серпантин — СЕРПАНТИН – СЕРПЕНТИН Серпантин, -у. Звинена вузька й довга паперова стрічка, а також переносно – звивиста дорога в горах. Серпентин, -у. Смугастий мінерал зеленого кольору; змійовик. Літературне слововживання
- серпантин — ч. 1》 род. -у. Звинена у рулончик довга вузька стрічка з кольорового паперу, яку кидають на присутніх під час балів, маскарадів, а також прикрашають нею зал. 2》 род. -а, перен. Звивиста (перев. гірська) дорога. Великий тлумачний словник сучасної мови
- серпантин — СЕРПАНТИ́Н, ч. 1. род. у. Звинена у рулончик довга вузька стрічка з кольорового паперу, яку кидають на присутніх під час балів, маскарадів, а також прикрашають нею зал. Весь зал оповитий нитками серпантину і засипаний барвистими кружечками конфетті (В. Словник української мови у 20 томах
- серпантин — СЕРПАНТИ́Н, ч. 1. род. у. Звинена у рулончик довга вузька стрічка з кольорового паперу, яку кидають на присутніх під час балів, маскарадів, а також прикрашають нею зал. Словник української мови в 11 томах
- серпантин — (фр. — змія) Зигзагоподібна дорога на похилій місцевості або на складному рельєфі пейзажного парку. Архітектура і монументальне мистецтво