серпантин

СЕРПАНТИ́Н, ч.

1. род. у. Звинена у рулончик довга вузька стрічка з кольорового паперу, яку кидають на присутніх під час балів, маскарадів, а також прикрашають нею зал.

Весь зал оповитий нитками серпантину і засипаний барвистими кружечками конфетті (Собко, Матв. затока, 1962, 283);

Барвистим дощем сиплеться конфетті, наче блискавки, розрізає повітря серпантин (Веч. Київ, 3.I 1966, 1);

*Образно. Музика грає, пари.. похитуються в синьому серпантині тютюнового диму (Кол., На фронті.., 1959, 147);

*У порівн. Дорога вилася серпантином поміж темно-зеленими кущами ліщини (Перв., Дикий мед, 1963, 159).

2. род. а, перен. Звивиста (перев. гірська) дорога.

Замість нормального просування прямо вперед доводилося никати по серпантинах туди й сюди (Загреб., Диво, 1968, 24);

Шосе-серпантин вело нас за Алушту, де ще недавно були голі гори (Рад. Укр., 21.I 1971, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серпантин — серпанти́н іменник чоловічого роду стрічка Орфографічний словник української мови
  2. серпантин — СЕРПАНТИН – СЕРПЕНТИН Серпантин, -у. Звинена вузька й довга паперова стрічка, а також переносно – звивиста дорога в горах. Серпентин, -у. Смугастий мінерал зеленого кольору; змійовик. Літературне слововживання
  3. серпантин — ч. 1》 род. -у. Звинена у рулончик довга вузька стрічка з кольорового паперу, яку кидають на присутніх під час балів, маскарадів, а також прикрашають нею зал. 2》 род. -а, перен. Звивиста (перев. гірська) дорога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. серпантин — СЕРПАНТИ́Н, ч. 1. род. у. Звинена у рулончик довга вузька стрічка з кольорового паперу, яку кидають на присутніх під час балів, маскарадів, а також прикрашають нею зал. Весь зал оповитий нитками серпантину і засипаний барвистими кружечками конфетті (В. Словник української мови у 20 томах
  5. серпантин — серпанти́н (франц. serpentin, від serpent – змія) клубочки довгих вузьких різнокольорових паперових стрічок, використовуваних на маскарадах, карнавалах. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. серпантин — (фр. — змія) Зигзагоподібна дорога на похилій місцевості або на складному рельєфі пейзажного парку. Архітектура і монументальне мистецтво