1. Великий тлумачний словник сучасної мови

серпантин

серпанти́н

ч.

1》 род. -у. Звинена у рулончик довга вузька стрічка з кольорового паперу, яку кидають на присутніх під час балів, маскарадів, а також прикрашають нею зал.

2》 род. -а, перен. Звивиста (перев. гірська) дорога.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серпантин — серпанти́н іменник чоловічого роду стрічка Орфографічний словник української мови
  2. серпантин — СЕРПАНТИН – СЕРПЕНТИН Серпантин, -у. Звинена вузька й довга паперова стрічка, а також переносно – звивиста дорога в горах. Серпентин, -у. Смугастий мінерал зеленого кольору; змійовик. Літературне слововживання
  3. серпантин — СЕРПАНТИ́Н, ч. 1. род. у. Звинена у рулончик довга вузька стрічка з кольорового паперу, яку кидають на присутніх під час балів, маскарадів, а також прикрашають нею зал. Весь зал оповитий нитками серпантину і засипаний барвистими кружечками конфетті (В. Словник української мови у 20 томах
  4. серпантин — серпанти́н (франц. serpentin, від serpent – змія) клубочки довгих вузьких різнокольорових паперових стрічок, використовуваних на маскарадах, карнавалах. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. серпантин — СЕРПАНТИ́Н, ч. 1. род. у. Звинена у рулончик довга вузька стрічка з кольорового паперу, яку кидають на присутніх під час балів, маскарадів, а також прикрашають нею зал. Словник української мови в 11 томах
  6. серпантин — (фр. — змія) Зигзагоподібна дорога на похилій місцевості або на складному рельєфі пейзажного парку. Архітектура і монументальне мистецтво