синдром

синдро́м

(від грец. σύνδρομος – той, що разом біжить)

сполучення ознак, симптомів, характерних для якого-небудь захворювання.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синдром — синдро́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. синдром — [сиендром] -му, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  3. синдром — -у, ч., мед. Комплекс характерних для певного захворювання симптомів. Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) — смертельно небезпечне захворювання, при якому внаслідок ураження лімфатичної системи руйнується імунна система хворого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. синдром — СИНДРО́М, у, ч., мед. Комплекс характерних для певного захворювання симптомів. Значне місце в роботах наших медичних психологів було приділено психологічному аналізові розладів мовлення і різноманітних синдромів афазії (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. синдром — СИНДРО́М, у, ч., мед. Комплекс характерних для певного захворювання симптомів. Значне місце в роботах радянських медичних психологів було приділено психологічному аналізові розладів мовлення і різноманітних синдромів афазії (Рад. психол. наука.. Словник української мови в 11 томах