скафандр

скафа́ндр

[франц. scaphandre, від грец. σκάφη – човен і άνήρ (ανδρός) – чоловік, мужчина]

спорядження (одяг), у якому можна виконувати підводні роботи, здійснювати висотні й космічні польоти.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скафандр — скафа́ндр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. скафандр — -а, ч. Спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, що ізолює людину від зовнішнього середовища. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скафандр — Нурцеодяг Словник чужослів Павло Штепа
  4. скафандр — СКАФА́НДР, а, ч. Спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, що ізолює людину від зовнішнього середовища (рідинного, газоподібного або від розрідженого простору). Словник української мови у 20 томах
  5. скафандр — СКАФА́НДР, а, ч. Спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, що ізолює людину від зовнішнього середовища (рідинного, газоподібного або від розрідженого простору). Словник української мови в 11 томах