1. Орфографічний словник української мови

скафандр

скафа́ндр

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скафандр — -а, ч. Спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, що ізолює людину від зовнішнього середовища. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скафандр — Нурцеодяг Словник чужослів Павло Штепа
  3. скафандр — СКАФА́НДР, а, ч. Спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, що ізолює людину від зовнішнього середовища (рідинного, газоподібного або від розрідженого простору). Словник української мови у 20 томах
  4. скафандр — скафа́ндр [франц. scaphandre, від грец. σκάφη – човен і άνήρ (ανδρός) – чоловік, мужчина] спорядження (одяг), у якому можна виконувати підводні роботи, здійснювати висотні й космічні польоти. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. скафандр — СКАФА́НДР, а, ч. Спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, що ізолює людину від зовнішнього середовища (рідинного, газоподібного або від розрідженого простору). Словник української мови в 11 томах