1. Словник української мови у 20 томах

скафандр

СКАФА́НДР, а, ч.

Спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, що ізолює людину від зовнішнього середовища (рідинного, газоподібного або від розрідженого простору).

Він [гідростат] спуститься до 600 метрів, де не можуть побувати ні підводні човни, ні водолази у глибоководних скафандрах (з наук.-попул. літ.);

Багатошарова еластична оболонка скафандра з дуже міцного матеріалу надійно захистить космонавтів від усіх несприятливих факторів (з газ.);

* Образно. В скафандрах хмар ішло землею небо (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скафандр — скафа́ндр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. скафандр — -а, ч. Спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, що ізолює людину від зовнішнього середовища. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скафандр — Нурцеодяг Словник чужослів Павло Штепа
  4. скафандр — скафа́ндр [франц. scaphandre, від грец. σκάφη – човен і άνήρ (ανδρός) – чоловік, мужчина] спорядження (одяг), у якому можна виконувати підводні роботи, здійснювати висотні й космічні польоти. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. скафандр — СКАФА́НДР, а, ч. Спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, що ізолює людину від зовнішнього середовища (рідинного, газоподібного або від розрідженого простору). Словник української мови в 11 томах