скерцо
ске́рцо
(італ. scherzo, букв. – жарт)
музичний твір у жвавому, швидкому темпі, з гостро характерними ритмічними і гармонічними зворотами.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скерцо — ске́рцо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- скерцо — невідм., с., муз. Невеликий музичний твір у швидкому темпі з підкресленим ритмом. || Частина великого музичного твору (симфонії, сонати) у такому темпі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скерцо — (іт. scherzo — жарт) — 1. В XVI — XVII ст. одноголосні та багатоголосні канцонети на тексти жартівливого, грайливого характеру. Приклади — у А.Брунеллі, Б.Маріні, К.Монтеверді. 2. З XVII — інструментальна п’єса, схожа на капричіо. Словник-довідник музичних термінів
- скерцо — СКЕ́РЦО, невідм., с., муз. Невеликий музичний твір у швидкому темпі з підкресленим ритмом. Шопен радикально змінив введений Бетховеном жанр скерцо (з наук.-попул. літ.); Л. Ревуцький надав пісні [“На кладочці”] характеру бурхливого скерцо (із журн. Словник української мови у 20 томах
- скерцо — Інструментальний або вокальний музичний твір погідного жартівливого характеру, складається із трьох частин; частина симфонії, сонати; також самостійний інструментальний твір (Ф. Шопен). Універсальний словник-енциклопедія
- скерцо — Ске́рцо (іт.), муз. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скерцо — СКЕ́РЦО, невідм., с., муз. Невеликий музичний твір у швидкому темпі з підкресленим ритмом. Шопен радикально змінив введений Бетховеном жанр скерцо (Наука.., 2, 1960, 57); Л. Ревуцький надав пісні [«На кладочці»] характеру бурхливого скерцо (Нар. тв. Словник української мови в 11 томах