скерцо
СКЕ́РЦО, невідм., с., муз. Невеликий музичний твір у швидкому темпі з підкресленим ритмом.
Шопен радикально змінив введений Бетховеном жанр скерцо (Наука.., 2, 1960, 57);
Л. Ревуцький надав пісні [«На кладочці»] характеру бурхливого скерцо (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 29);
// Частина великого музичного твору (симфонії, сонати) у такому темпі.
Чітко.. передав оркестр дещо фантастичні, начебто казкові обриси скерцо, споглядально-ліричну роздумливість повільної, третьої, частини [симфонії] (Рад. Укр.. 8.II 1955, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скерцо — ске́рцо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- скерцо — невідм., с., муз. Невеликий музичний твір у швидкому темпі з підкресленим ритмом. || Частина великого музичного твору (симфонії, сонати) у такому темпі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скерцо — (іт. scherzo — жарт) — 1. В XVI — XVII ст. одноголосні та багатоголосні канцонети на тексти жартівливого, грайливого характеру. Приклади — у А.Брунеллі, Б.Маріні, К.Монтеверді. 2. З XVII — інструментальна п’єса, схожа на капричіо. Словник-довідник музичних термінів
- скерцо — СКЕ́РЦО, невідм., с., муз. Невеликий музичний твір у швидкому темпі з підкресленим ритмом. Шопен радикально змінив введений Бетховеном жанр скерцо (з наук.-попул. літ.); Л. Ревуцький надав пісні [“На кладочці”] характеру бурхливого скерцо (із журн. Словник української мови у 20 томах
- скерцо — ске́рцо (італ. scherzo, букв. – жарт) музичний твір у жвавому, швидкому темпі, з гостро характерними ритмічними і гармонічними зворотами. Словник іншомовних слів Мельничука
- скерцо — Інструментальний або вокальний музичний твір погідного жартівливого характеру, складається із трьох частин; частина симфонії, сонати; також самостійний інструментальний твір (Ф. Шопен). Універсальний словник-енциклопедія
- скерцо — Ске́рцо (іт.), муз. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)