1. Словник-довідник музичних термінів

скерцо

(іт. scherzo — жарт) — 1. В XVI — XVII ст. одноголосні та багатоголосні канцонети на тексти жартівливого, грайливого характеру. Приклади — у А.Брунеллі, Б.Маріні, К.Монтеверді. 2. З XVII — інструментальна п’єса, схожа на капричіо. 3. Частина інструментальної сюїти у Й.С.Баха. 4. Одна з частин (найчастіше третя) сонатно-симфонічного циклу, яка зайняла місце менуету, з’явившись в творах Й.Гайдна і ствердившись у Л.В.Бетховена. Для С. характерні швидкий темп, музичний розмір 3/4 або 3/8. 5. Самостійна музична п’єса у композиторів-романтиків Й.Брамса, Ф.Шопена, Ф.Шуберта, а також П.Дюка, І.Стравінського, П.Чайковського.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скерцо — ске́рцо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. скерцо — невідм., с., муз. Невеликий музичний твір у швидкому темпі з підкресленим ритмом. || Частина великого музичного твору (симфонії, сонати) у такому темпі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скерцо — СКЕ́РЦО, невідм., с., муз. Невеликий музичний твір у швидкому темпі з підкресленим ритмом. Шопен радикально змінив введений Бетховеном жанр скерцо (з наук.-попул. літ.); Л. Ревуцький надав пісні [“На кладочці”] характеру бурхливого скерцо (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. скерцо — ске́рцо (італ. scherzo, букв. – жарт) музичний твір у жвавому, швидкому темпі, з гостро характерними ритмічними і гармонічними зворотами. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. скерцо — Інструментальний або вокальний музичний твір погідного жартівливого характеру, складається із трьох частин; частина симфонії, сонати; також самостійний інструментальний твір (Ф. Шопен). Універсальний словник-енциклопедія
  6. скерцо — Ске́рцо (іт.), муз. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. скерцо — СКЕ́РЦО, невідм., с., муз. Невеликий музичний твір у швидкому темпі з підкресленим ритмом. Шопен радикально змінив введений Бетховеном жанр скерцо (Наука.., 2, 1960, 57); Л. Ревуцький надав пісні [«На кладочці»] характеру бурхливого скерцо (Нар. тв. Словник української мови в 11 томах