стаціонар
стаціона́р
(від лат. stationarius – нерухомий)
1. Лікарня, лікувальний заклад, що має постійні ліжка для хворих.
2. Установа, що функціонує в одному місці, на відміну від такого самого типу пересувної установи (напр., бібліотека, театр тощо).
3. Нерухома основа, фундамент якої-небудь машини, споруди.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стаціонар — стаціона́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стаціонар — СТАЦІОНАР – СТАЦІОНЕР Стаціонар, -у. Заклад постійного типу. Стаціонер, -а, заст. Судно, яке в портах колоній та напівколоній несло поліцейську службу. Літературне слововживання
- стаціонар — СТАЦІОНА́Р, а, ч. 1. Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового). – Можна виїхати на гастролі і в інше місто, в якийсь із стаціонарів. Так я прошу, щоб мене направили в стаціонар (Д. Словник української мови у 20 томах
- стаціонар — -а, ч. 1》 Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового). || Лікувальний заклад з постійними ліжками для хворих. || Форма очного навчання у вищому навчальному закладі, технікумі. 2》 спец. Нерухома основа, фундамент якої-небудь машини, споруди тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стаціонар — СТАЦІОНА́Р, а, ч. 1. Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового). — Можна виїхати на гастролі і в інше місто, в якийсь із стаціонарів. Словник української мови в 11 томах