1. Літературне слововживання

стаціонар

СТАЦІОНАР – СТАЦІОНЕР

Стаціонар, -у. Заклад постійного типу.

Стаціонер, -а, заст. Судно, яке в портах колоній та напівколоній несло поліцейську службу.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стаціонар — стаціона́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стаціонар — СТАЦІОНА́Р, а, ч. 1. Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового). – Можна виїхати на гастролі і в інше місто, в якийсь із стаціонарів. Так я прошу, щоб мене направили в стаціонар (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. стаціонар — -а, ч. 1》 Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового). || Лікувальний заклад з постійними ліжками для хворих. || Форма очного навчання у вищому навчальному закладі, технікумі. 2》 спец. Нерухома основа, фундамент якої-небудь машини, споруди тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стаціонар — стаціона́р (від лат. stationarius – нерухомий) 1. Лікарня, лікувальний заклад, що має постійні ліжка для хворих. 2. Установа, що функціонує в одному місці, на відміну від такого самого типу пересувної установи (напр., бібліотека, театр тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. стаціонар — СТАЦІОНА́Р, а, ч. 1. Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового). — Можна виїхати на гастролі і в інше місто, в якийсь із стаціонарів. Словник української мови в 11 томах