стаціонар
стаціона́р
-а, ч.
1》 Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового).
|| Лікувальний заклад з постійними ліжками для хворих.
|| Форма очного навчання у вищому навчальному закладі, технікумі.
2》 спец. Нерухома основа, фундамент якої-небудь машини, споруди тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стаціонар — стаціона́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стаціонар — СТАЦІОНАР – СТАЦІОНЕР Стаціонар, -у. Заклад постійного типу. Стаціонер, -а, заст. Судно, яке в портах колоній та напівколоній несло поліцейську службу. Літературне слововживання
- стаціонар — СТАЦІОНА́Р, а, ч. 1. Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового). – Можна виїхати на гастролі і в інше місто, в якийсь із стаціонарів. Так я прошу, щоб мене направили в стаціонар (Д. Словник української мови у 20 томах
- стаціонар — стаціона́р (від лат. stationarius – нерухомий) 1. Лікарня, лікувальний заклад, що має постійні ліжка для хворих. 2. Установа, що функціонує в одному місці, на відміну від такого самого типу пересувної установи (напр., бібліотека, театр тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
- стаціонар — СТАЦІОНА́Р, а, ч. 1. Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або тимчасового). — Можна виїхати на гастролі і в інше місто, в якийсь із стаціонарів. Словник української мови в 11 томах