суб’єктивізм

суб’єктиві́зм

(від лат. subjectivus – підметовий)

1. Світоглядна позиція, що тією чи іншою мірою заперечує об’єктивний підхід до дійсності.

2. Оцінка чого-небудь, ставлення до чогось залежно від особистих симпатій, настрою чи нахилу.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суб’єктивізм — СУБ’ЄКТИВІЗМ – СУБ’ЄКТИВНІСТЬ Суб’єктивізм, -у. 1. У філософії – світосприйняття, в основі якого лежить заперечення об’єктивних законів розвитку й утвердження чільної ролі окремого суб’єкта в процесі пізнання і в суспільній діяльності. Літературне слововживання
  2. суб’єктивізм — Суб’єктиві́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. суб’єктивізм — СУБ’ЄКТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеалістичний напрям у філософії, який заперечує існування об’єктивної реальності як джерела відчуттів і твердить, шо реальний світ існує тільки в людській свідомості. Словник української мови в 11 томах