суб’єктивізм
суб’єктиві́зм
(від лат. subjectivus – підметовий)
1. Світоглядна позиція, що тією чи іншою мірою заперечує об’єктивний підхід до дійсності.
2. Оцінка чого-небудь, ставлення до чогось залежно від особистих симпатій, настрою чи нахилу.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суб’єктивізм — СУБ’ЄКТИВІЗМ – СУБ’ЄКТИВНІСТЬ Суб’єктивізм, -у. 1. У філософії – світосприйняття, в основі якого лежить заперечення об’єктивних законів розвитку й утвердження чільної ролі окремого суб’єкта в процесі пізнання і в суспільній діяльності. Літературне слововживання
- суб’єктивізм — Суб’єктиві́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- суб’єктивізм — СУБ’ЄКТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеалістичний напрям у філософії, який заперечує існування об’єктивної реальності як джерела відчуттів і твердить, шо реальний світ існує тільки в людській свідомості. Словник української мови в 11 томах