1. Літературне слововживання

суб’єктивізм

СУБ’ЄКТИВІЗМ – СУБ’ЄКТИВНІСТЬ

Суб’єктивізм, -у. 1. У філософії – світосприйняття, в основі якого лежить заперечення об’єктивних законів розвитку й утвердження чільної ролі окремого суб’єкта в процесі пізнання і в суспільній діяльності. 2. Особисте, надто суб’єктивне ставлення до чогось; брак об’єктивності: вияв суб’єктивізму, суб’єктивізм в оцінці подій, суб’єктивізм у зображенні дійсності.

Суб’єктивність, -ності, ор. -ністю. 1. Властивість суб’єктивного: суб’єктивність сприйняття. 2. Те саме, що суб’єктивізм 2: суб’єктивність розповіді.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суб’єктивізм — суб’єктиві́зм (від лат. subjectivus – підметовий) 1. Світоглядна позиція, що тією чи іншою мірою заперечує об’єктивний підхід до дійсності. 2. Оцінка чого-небудь, ставлення до чогось залежно від особистих симпатій, настрою чи нахилу. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. суб’єктивізм — Суб’єктиві́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. суб’єктивізм — СУБ’ЄКТИВІ́ЗМ, у, ч. 1. Ідеалістичний напрям у філософії, який заперечує існування об’єктивної реальності як джерела відчуттів і твердить, шо реальний світ існує тільки в людській свідомості. Словник української мови в 11 томах