1. Словник іншомовних слів Мельничука

татуювання

татуюва́ння

(франц. tatoner – татуювати, з полінезійської)

нанесення зображення (візерунку, напису) наколюванням його людині на шкіру. В наколи вводять барвні речовини. Пережиток старовини, не гідний наслідування.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татуювання — татуюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. татуювання — ТАТУЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. татуюва́ти. Відомі два способи татуювання: рельєфне і малюнкове. Перший більш поширений у народів Африки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. татуювання — син. масть, розгін, тату, татушка. Словник жарґонної лексики української мови
  4. татуювання — -я, с. 1》 Дія за знач. татуювати. 2》 збірн. Візерунки, малюнки й т. ін. на тілі людини, зроблені наколюванням і втиранням під шкіру барвників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. татуювання — Тривкий малюнок чи напис на тілі, виконаний наколюванням шкіри і введенням барвників. Універсальний словник-енциклопедія
  6. татуювання — Татуюва́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. татуювання — ТАТУЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. татуюва́ти. Відомі два способи татуювання: рельєфне і малюнкове. Перший більш поширений у народів Африки (Знання.. Словник української мови в 11 томах