терикон
терико́н, терико́нік
(франц. terriconique, від terri – відвал породи і conique – конічний)
конусоподібний насип з порожніх (без корисної копалини) порід біля шахти або рудника.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- терикон — терико́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- терикон — [теириекон] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
- терикон — ТЕРИКО́Н, у, ч. Конусоподібний насип порожньої породи на поверхні землі біля шахти, копальні. За заводом розлігся пустельний степ, і тільки де-не-де на обрії височіли конуси териконів коло далеких шахт... (Ю. Словник української мови у 20 томах
- терикон — -а, ч. Конусоподібний насип порожньої породи на поверхні землі біля шахти, копальні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- терикон — ТЕРИКО́Н, у, ч. Конусоподібний насип порожньої породи на поверхні землі біля шахти, копальні. За заводом розлігся пустельний степ, і тільки де-не-де на обрії височіли конуси териконів коло далеких шахт… (Шовк. Словник української мови в 11 томах