1. Орфоепічний словник української мови

терикон

терико́н

[теириекон]

-на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терикон — терико́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. терикон — терико́н, терико́нік (франц. terriconique, від terri – відвал породи і conique – конічний) конусоподібний насип з порожніх (без корисної копалини) порід біля шахти або рудника. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. терикон — ТЕРИКО́Н, у, ч. Конусоподібний насип порожньої породи на поверхні землі біля шахти, копальні. За заводом розлігся пустельний степ, і тільки де-не-де на обрії височіли конуси териконів коло далеких шахт... (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. терикон — -а, ч. Конусоподібний насип порожньої породи на поверхні землі біля шахти, копальні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. терикон — ТЕРИКО́Н, у, ч. Конусоподібний насип порожньої породи на поверхні землі біля шахти, копальні. За заводом розлігся пустельний степ, і тільки де-не-де на обрії височіли конуси териконів коло далеких шахт… (Шовк. Словник української мови в 11 томах