топ

(голл. top)

верхній кінець вертикальних рангоутних (див. рангоут) дерев, напр., щогли, стеньги тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топ — топ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. топ — ТОП, а, ч., мор. Верхній кінець щогли або стеньги (на судні). Словник української мови у 20 томах
  3. топ — I -а, ч., мор. Верхній кінець щогли або стеньги (на судні). II -а, ч. Найбільш популярний, модний твір, річ (в одязі, естрадній музиці тощо); список таких творів, речей. III -а, ч. Коротка (вище талії) майка або блузка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. топ — ТОП, а, ч., мор. Верхній кінець щогли або стеньги (на судні). Словник української мови в 11 томах