топ
(голл. top)
верхній кінець вертикальних рангоутних (див. рангоут) дерев, напр., щогли, стеньги тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- топ — топ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- топ — ТОП, а, ч., мор. Верхній кінець щогли або стеньги (на судні). Словник української мови у 20 томах
- топ — I -а, ч., мор. Верхній кінець щогли або стеньги (на судні). II -а, ч. Найбільш популярний, модний твір, річ (в одязі, естрадній музиці тощо); список таких творів, речей. III -а, ч. Коротка (вище талії) майка або блузка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- топ — ТОП, а, ч., мор. Верхній кінець щогли або стеньги (на судні). Словник української мови в 11 томах