топаз
топа́з
(грец. τόπαξος)
мінерал класу силікатів, прозорий, безбарвний або з блакитним, жовтим, червонуватим відтінками. Дорогоцінний камінь.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- топаз — топа́з 1 іменник чоловічого роду окремий кристал топа́з 2 іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
- топаз — ТОПА́З, ч. 1. род. у. Мінерал із класу силікатів, звичайно прозорий, безколірний або блакитний, солом'яно-жовтий, червонуватий, окремі камені якого завдяки своїй красі використовуються як коштовні. Проаналізовано можливість використання включень (!... Словник української мови у 20 томах
- топаз — ч. 1》 род. -у. Мінерал із класу силікатів, звичайно прозорий, безколірний чи блакитний, солом'яно-жовтий, червонуватий, окремі камені використовуються як коштовні. 2》 род. -а. Один камінь, кристал цього мінералу. Димчастий топаз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- топаз — Мінерал, флуоросилікат алюмінію; прозорі, звичайно жовті кристали т. використовують у ювелірній промисловості як благородне каміння; в Україні — на Волині. Універсальний словник-енциклопедія
- топаз — Топа́з, -зу; -па́зи, -зів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- топаз — ТОПА́З, ч. 1. род. у. Мінерал із класу силікатів, звичайно прозорий, безколірний або блакитний, солом’яно-жовтий, червонуватий, окремі камені якого завдяки своїй красі використовуються як коштовні. 2. род. а. Один камінь, кристал цього мінералу. Словник української мови в 11 томах