1. Словник іншомовних слів Мельничука

туніка

туні́ка

(лат. tunica)

давньоримський одяг типу сорочки (спочатку вовняної, з 4 ст. – лляної, переважно білого кольору). Поверх Т. носили тогу.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туніка — Туні́ка: — давньоримський одяг типу сорочки [51] Словник з творів Івана Франка
  2. туніка — туні́ка 1 іменник жіночого роду одяг туні́ка 2 іменник жіночого роду складка шкіри; зовнішний шар верхівки рослини Орфографічний словник української мови
  3. туніка — ТУНІ́КА¹, и, ж. Одяг стародавніх римлян, вид сорочки з короткими рукавами або без рукавів. Одчиняються двері, і сторожа вводить скованого Руфіна, в самій туніці, без тоги (Леся Українка); // Про верхній одяг вільного крою. Словник української мови у 20 томах
  4. туніка — I -и, ж. Одяг стародавніх римлян, вид сорочки з короткими рукавами чи без рукавів. || Про верхній одяг вільного крою. II -и, ж. 1》 зоол. Складка шкіри у деяких безхребетних тварин, яка оперізує тіло. 2》 бот. Зовнішній шар конусоподібної верхівки рослини, який складається з утворювальної тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. туніка — Шерстяний одяг з короткими або довгими рукавами й поясом; носили чоловіки й жінки в стародавньому Римі. Універсальний словник-енциклопедія
  6. туніка — Ту́ніка, -ки, -ці; -ніки, -нік Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. туніка — ТУНІ́КА¹, и, ж. Одяг стародавніх римлян, вид сорочки з короткими рукавами або без рукавів. Одчиняються двері, і сторожа вводить скованого Руфіна, в самій туніці, без тоги (Л. Укр., II, 1951, 434); // Про верхній одяг вільного крою. Словник української мови в 11 томах