фація
фа́ція
(від лат. facies – лице, образ)
1. Гірська порода, що утворилась протягом обмеженого часу на території з однаковими умовами; комплекс умов утворення осадочної породи.
2. Найпростіший природний територіальний комплекс з однаковим складом поверхневих гірських порід і характером природних умов.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фація — фа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фація — ФА́ЦІЯ, ї, ж., геол. Шар осадової гірської породи, що має однаковий склад, фізико-хімічні властивості та однакову викопну фауну й флору. Словник української мови у 20 томах
- фація — -ї, ж., геол. Шар осадової гірської породи, що має однаковий склад, фізико-хімічні властивості та однакову викопну фауну й флору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фація — ФА́ЦІЯ, ї, ж., геол. Шар осадової гірської породи, що має однаковий склад, фізико-хімічні властивості та однакову викопну фауну й флору. Словник української мови в 11 томах