1. Орфографічний словник української мови

фація

фа́ція

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фація — ФА́ЦІЯ, ї, ж., геол. Шар осадової гірської породи, що має однаковий склад, фізико-хімічні властивості та однакову викопну фауну й флору. Словник української мови у 20 томах
  2. фація — -ї, ж., геол. Шар осадової гірської породи, що має однаковий склад, фізико-хімічні властивості та однакову викопну фауну й флору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фація — фа́ція (від лат. facies – лице, образ) 1. Гірська порода, що утворилась протягом обмеженого часу на території з однаковими умовами; комплекс умов утворення осадочної породи. 2. Найпростіший природний територіальний комплекс з однаковим складом поверхневих гірських порід і характером природних умов. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фація — ФА́ЦІЯ, ї, ж., геол. Шар осадової гірської породи, що має однаковий склад, фізико-хімічні властивості та однакову викопну фауну й флору. Словник української мови в 11 томах