фаянс
фая́нс
(франц. faience)
1. Біла або кольорова маса з глини з домішками гіпсу та інших речовин. Від назви італійського м. Фаенца.
2. Вироби, посуд з такої маси.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фаянс — фая́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фаянс — [файанс] -нсу, м. (ў) -н'с'і Орфоепічний словник української мови
- фаянс — Порцеляна, див. фарфор Словник чужослів Павло Штепа
- фаянс — ФАЯ́НС, у, ч. 1. Мінеральна маса з особливих сортів глини з домішками гіпсу та інших речовин, що використовується для виготовлення керамічного посуду, статуеток і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- фаянс — -у, ч. 1》 Мінеральна маса з особливих сортів глини з домішками гіпсу та ін. речовин; використовується для виготовлення керамічного посуду, статуеток тощо. 2》 збірн. Вироби з такої маси, обпалені й вкриті поливою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фаянс — Керамічні вироби, одержані шляхом випалювання глини з домішками кварцу та каоліну; білий або світложовтий, часто вкритий непрозорими емалями; господарський посуд, художні й сантехнічні вироби. Універсальний словник-енциклопедія
- фаянс — ФАЯ́НС, у, ч. 1. Мінеральна маса з особливих сортів глини з домішками гіпсу та інших речовин, що використовується для виготовлення керамічного посуду, статуеток і т. ін. Словник української мови в 11 томах