фаянс

Керамічні вироби, одержані шляхом випалювання глини з домішками кварцу та каоліну; білий або світложовтий, часто вкритий непрозорими емалями; господарський посуд, художні й сантехнічні вироби.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фаянс — фая́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фаянс — [файанс] -нсу, м. (ў) -н'с'і Орфоепічний словник української мови
  3. фаянс — Порцеляна, див. фарфор Словник чужослів Павло Штепа
  4. фаянс — ФАЯ́НС, у, ч. 1. Мінеральна маса з особливих сортів глини з домішками гіпсу та інших речовин, що використовується для виготовлення керамічного посуду, статуеток і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. фаянс — -у, ч. 1》 Мінеральна маса з особливих сортів глини з домішками гіпсу та ін. речовин; використовується для виготовлення керамічного посуду, статуеток тощо. 2》 збірн. Вироби з такої маси, обпалені й вкриті поливою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фаянс — фая́нс (франц. faience) 1. Біла або кольорова маса з глини з домішками гіпсу та інших речовин. Від назви італійського м. Фаенца. 2. Вироби, посуд з такої маси. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фаянс — ФАЯ́НС, у, ч. 1. Мінеральна маса з особливих сортів глини з домішками гіпсу та інших речовин, що використовується для виготовлення керамічного посуду, статуеток і т. ін. Словник української мови в 11 томах