1. Словник іншомовних слів Мельничука

флюїд

(від лат. fluidus – текучий)

1. Рідина; те, що витікає.

2. За уявленням природознавців 18 ст., особлива невагома рідина, за допомогою якої пояснювали, наприклад, теплові явища (за Ф. правив теплород), горіння (флогістон), електричні й оптичні явища (ефір).

3. За містичними уявленнями спіритів (див. спіритизм), психічний струм, що його ніби висилає людина.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флюїд — флюї́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. флюїд — Плин, теча, струм, струмінь, струмінець Словник чужослів Павло Штепа
  3. флюїд — ФЛЮЇ́Д, у, ч. 1. Рідина або газоподібна речовина, що виділяються з магматичного джерела. Циркуляція постгранітизаційних флюїдів по тріщинах викликає вилучення заліза зі складу залізистих амфіболів і піроксенів (з наук. літ.); Магматичний флюїд. Словник української мови у 20 томах
  4. флюїд — -у, ч. 1》 Рідина або газоподібна речовина, що виділяються з магматичного джерела. 2》 Уявна невагома рідина, якою до 18 ст. пояснювали теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння. 3》 За містичними уявленнями спіритів – "психічний струм", що його висилає людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. флюїд — ФЛЮЇ́Д, у, ч. 1. Рідина або газоподібна речовина, що виділяються з магматичного джерела. 2. Уявна невагома рідина, якою до XVIII ст. пояснювали теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння. Словник української мови в 11 томах