флюїд
ФЛЮЇ́Д, у, ч.
1. Рідина або газоподібна речовина, що виділяються з магматичного джерела.
2. Уявна невагома рідина, якою до XVIII ст. пояснювали теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння.
3. За містичними уявленнями спіритів — якийсь «психічний струм», що його нібито висилає людина.
[Бикова:] Він ненавидить нас. Коли він проходить повз наш будинок, по моєму тілу завжди пробігають якісь флюїди (Довж., І, 1958, 440).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флюїд — флюї́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- флюїд — Плин, теча, струм, струмінь, струмінець Словник чужослів Павло Штепа
- флюїд — ФЛЮЇ́Д, у, ч. 1. Рідина або газоподібна речовина, що виділяються з магматичного джерела. Циркуляція постгранітизаційних флюїдів по тріщинах викликає вилучення заліза зі складу залізистих амфіболів і піроксенів (з наук. літ.); Магматичний флюїд. Словник української мови у 20 томах
- флюїд — -у, ч. 1》 Рідина або газоподібна речовина, що виділяються з магматичного джерела. 2》 Уявна невагома рідина, якою до 18 ст. пояснювали теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння. 3》 За містичними уявленнями спіритів – "психічний струм", що його висилає людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- флюїд — (від лат. fluidus – текучий) 1. Рідина; те, що витікає. 2. За уявленням природознавців 18 ст., особлива невагома рідина, за допомогою якої пояснювали, наприклад, теплові явища (за... Словник іншомовних слів Мельничука