1. Словник іншомовних слів Мельничука

фон

(франц. fond, від лат. fondus – дно, основа)

1. Сторонній шум тріск, який іноді супроводить відтворення звуку в радіо, звуковому кіно тощо.

2. Основний колір, тон художнього твору.

3. Другий план рельєфу, орнаменту, на якому чітко вимальовуються основні зображення; тло.

4. Переносно – середовище, оточення, в якому відбувається певне явище або подія.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фон — фон 1 іменник чоловічого роду одиниця виміру фон 2 іменник чоловічого роду тло фон 3 частка частка перед німецьким дворянським прізвищем незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. фон — див. ТЛО; (у радіоприймачі) шум, звукова перешкода. Словник синонімів Караванського
  3. фон — Тло Словник чужослів Павло Штепа
  4. фон — ФОН¹, у, ч. 1. Основний колір, тон, на якому зроблено малюнок, візерунок, умовний знак і т. ін.; поле; тло. З будинків найбільше подобались мені університет і академія, в класичному стилі, з надвірними фресками на золотому фоні (М. Словник української мови у 20 томах
  5. фон — I -у, ч. Те саме, що тло. II ч., спец. 1》 род. -у. Звукові перешкоди, шум, тріск у телефоні, гучномовці, апараті звукового кіно і т. ін. 2》 род. -а. Одиниця рівня гучності звуку. 3》 род. -у. Природний рівень радіації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фон — ТЛО (основний колір, на якому зроблено або робиться малюнок, візерунок тощо), ФОН, ПО́ЛЕ. Він (Тарас) зробить темне з коричневим тло (Вас. Шевчук); Вона була в гарному ситцевому платті, із темного його тла впадали у вічі якісь сині тони (І. Словник синонімів української мови
  7. фон — ФОН¹, у, ч. 1. Основний колір, тон, на якому зроблено малюнок, візерунок, умовний знак і т. ін.; поле. З будинків найбільше подобались мені університет і академія, в класичному стилі, з надвірними фресками на золотому фоні (Коцюб. Словник української мови в 11 томах